1. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі - Положення) Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 8 «Дюймовочка» Рубіжанської міської ради Луганської області (далі КЗДО № 8) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту закладу.

1.2. Положення схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником. Педагогічна рада має право вносити в нього зміни та доповнення.

1.3. Положення поширюється на всіх працівників КЗДО № 8 , які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

1.4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

1.5. Компоненти внутрішньої системи якості освіти закладу

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

1.6. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6(7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;
• відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;
• ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;
• якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
• показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

ІІ. Стратегія (політика)

та процедури забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в КЗДО № 8 базується на таких принципах:

• Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху закладу.
• Єдність призначеності та напрямків розвитку КЗДО № 8 і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей закладу у сфері якості (інформування працівників про місію закладу, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спеціальних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов'язання щодо якості в масштабі всього закладу тощо).
• Взаємопов'язаність процесів діяльності КЗДО № 8, які функціонують як цілісна система.
• Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.
• Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв'язків та можливих непередбачених наслідків.
• Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість закладу.

2.2.Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЗДО орієнтована на:

• партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;
• недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
• прозорість та інформаційну відкритість діяльності закладу;
• сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;
• справедливе та об'єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
• створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

2.3. Основна мета стратегії (політики) забезпечення якості освіти – гарантувати якість дошкільної освіти та формувати довіру суспільства до закладу дошкільної освіти.

2.4. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

• здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;
• працівники закладу дошкільної освіти;
• органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері освіти;
• громадськість.

2.5. Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами:

1. «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»,
2. «Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»,
3. «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти»,
4. «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

2.6. З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи  КЗДО № 8 проводить щорічне комплексне самооцінювання освіти і управлінських процесів з урахуванням завдань, визначених планом роботи закладу на рік та літній період.

2.7. Для оцінювання рівня якості освітньої та управлінської діяльності слугують: критерії (підстави для оцінювання), індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики), методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню (Додаток).

2.8. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО.

2.9. Для проведення самооцінювання керівник закладу:

• видає наказ про проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів;
• створює робочу групу, яка буде забезпечувати збір, вивчення, аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;
• розподіляє обов'язки між членами робочої групи;
• призначає відповідального за узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів;
• визначає терміни обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

2.10. До проведення аудиту можуть залучатися представники громадськості у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

2.11. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження);
• спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);
• вивчення документації закладу.

2.12. Під час самооцінювання також враховуються результати:

• внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО;
• зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

2.13. Внутрішні моніторинги проводяться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначено Порядком проведення моніторингу якості освіти,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті закладу.

2.14. Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЗДО:

перший (високий) рівень;

другий (достатній) рівень;

третій (вимагає покращення) рівень;

четвертий (низький) рівень.

2.15. Інформація одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється в аналітичній довідці. Аналітична довідка – письмовий обґрунтований висновок, що складається робочою комісією за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів закладу, внутрішньої системи забезпечення якості освіти. На основі висновку визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів КЗДО № 8, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об'єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог організації освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені КЗДО № 8.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відмінностей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації на власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об'єктивне оцінювання результатів навчання.

3.2. Порушенням академічної доброчесності вважається:

1. академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
2. самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
3. фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
4. фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
5. списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
6. обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
7. хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
8. необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
9. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
  1. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має право:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності

педагогічних працівників закладу

4.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності КЗДО № 8 передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

4.2. Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

4.3. Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

4.4. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі є:

• стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
• освітній рівень педагогічних працівників;
• результати атестації;
• систематичність підвищення кваліфікації;
• наявність педагогічних звань, почесних нагород;
• наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
• участь в експериментальній діяльності;
• результати освітньої діяльності;
• оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
• показник плинності кадрів.
  1. З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
  2. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до чинного законодавства. Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.
  3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• довгострокове підвищення кваліфікації – курси; 
• короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, вебінари, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.
  1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбувається під час атестаційного та між атестаційного періоду.
  2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

4.9.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовка та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльних аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

4.9.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

4.9.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

- динаміки розвитку базових якостей;

- емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

- раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

- варіативних форм взаємодії з дітьми;

- реструктуризації змісту освітньої діяльності;

- рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

4.10. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

4.10.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у між атестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

4.10.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

4.10.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

4.10.4. Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.

4.10.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

4.11. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у між атестаційний період  є побудова індивідуального плану роботи педагога на навчальний рік.

4.12. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

- Індивідуальний план підготовки та проходження атестацій;

- Протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;

- Накази керівника.

V. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу

5.1.Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

• наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, програма розвитку і т.д.);
• оптимальність та дієвість управлінських рішень;
• керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
• формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)
• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
• впровадження політики академічної доброчесності.

5.2. Управлінська діяльність адміністрації закладу спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до навчання в школі;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

5.3. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти.

5.3.1.Визначеність системи планування та організації діяльності закладу.

•  Сформована стратегія - Програма розвитку КЗДО № 8, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проєкт обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджується керівником.

• Сформована тактика діяльності - План роботи закладу на навчальний рік та літній період:

-  ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

- побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу за минулий період;

- структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;

- до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджується керівником.

•  Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти,яка схвалена педагогічною радою.

5.3.2. Ефективність кадрової політики:

- укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації);

- створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;

- обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

- методичний супровід професійного зростання педагогів;

- координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

- формування та розвиток корпоративної культури.

5.3.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

• Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення;
• Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу).

Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.

5.3.4. Діяльність органів громадського самоврядування.

• Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти.
• Діє орган самоврядування працівників закладу.
• Діє орган батьківського самоврядування.

Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

5.4. Діяльність керівника ЗДО визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
  1. Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу:
• негативного ставлення до корупції.
• бажання проводити іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.
  1. Формування іміджу в закладі дошкільної освіти здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу.
  2. Публічна інформація про розвиток закладу забезпечується шляхом проведення щорічного звітування керівника закладу освіти про свою роботу на загальних зборах колективу (конференціях).

VІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів

для організації освітнього процесу

6.1. Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в ЗДО є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

6.2. Освітнє середовище закладу сприяє забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей. Сучасне освітнє середовище  - комплекс психолого- педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію комфортної життєдіяльності дитини. Освітній простір закладу є сукупністю локальних освітніх середовищ, які перебувають у взаємодії одне з одним.

Основними складовими безпечного освітнього середовища в ЗДО є:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення інклюзивного і мотивувального простору.

6.3. Приміщення і територія закладу є безпечними та комфортними для навчання та праці. На території закладу обладнано прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,  в наявності спортивний майданчик для організації та проведення спортивних ігор, розваг та іншої фізкультурно-оздоровчої роботи

6.4. Заклад дошкільної освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

1. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.
2. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
3. У закладі дошкільної освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти.
4. У закладі дошкільної освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
5. У закладі дошкільної освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.
6. Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів дошкільної освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.
7. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.
8. ЗДО планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, боулінгу в закладі.
9. Педагогічні працівники закладу здійснюють моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій (кваліметрічні моделі, діагностичні карти), оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність. Результати моніторингу узагальнюються в текстовому, табличному та графічному вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.
10. Періодичність проведення моніторингу-два рази на рік:

- на початку навчального року (жовтень)- проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які  можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

- у кінці навчального року (квітень- травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини.

1. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
2. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці - музичний керівник, інструктор з фізичного виховання, вчитель-логопед. Психологічну  діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
3. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.
4. Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основною конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.
5. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.
6. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
7. Показниками ефективності освітнього процесу якості надання освітніх послуг є:

• відсоток здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;
• позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог комплексної програми;
• відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріативною складовою Базового компонента дошкільної освіти;
• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
  1. Публічність освітньої діяльності закладу може здійснюватися публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях

VІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

7.1. Для ефективного функціонування закладу, з метою автоматизації управлінської діяльності, підтримки єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації в ЗДО запроваджено в практику системи «Україна ІСУО (інформаційна система управління освітою)», формується інформаційна база даних програми «КУРС Дошкілля», «Електронна реєстрація в дошкільні навчальні заклади».

7.2. При оцінюванні якості освітнього процесу можуть використовуватися комплексні технології для обробки результатів моніторингу.

7.3. Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

7.4. Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації :

- в закладі в наявності  комп'ютери,  ноутбуки з можливістю доступу до мережі Інтернет, принтери або багатофункціональних прилади, мультимедійне обладнання,  телевізори;

- заклад підключений до високошвидкісної комп'ютерної мережі.

7.5. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля в закладі дошкільної освіти функціонує електронна пошта, офіційний сайт закладу.

7.6. На офіційному сайті розміщено інформацію, якої вимагає стаття 30 Закону України «Про освіту»:

• статут закладу освіти;
• ліцензія на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• мова (мови) освітнього процесу;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

7.7. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

VІІІ. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби)

8.1. Для створення в ЗДО інклюзивного освітнього середовища заклад взаємодіє:

• з батьками дітей, які мають порушення мови та інші особливі освітні потреби;
• фахівцями комунального закладу «Інклюзивно-ресурсний центр Харківської міської ради», залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

8.2. Приміщення та територія закладу дошкільної освіти об лаштовані з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.

8.2.1.Універсальний дизайн є:

• невід’ємною частиною інклюзивного простору ЗДО;
• важливим не тільки для людей з особливими потребами, але й для більшості осіб нашого суспільства;
• особливим підходом до навчання, який мінімізує бар’єри у навчанні та спілкуванні:
• забезпечує основу для розроблення широкого спектру освітніх послуг та довкілля з урахуванням потреб усіх вихованців ЗДО.

8.2.2.Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

• Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
• Гнучкість використання. Забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
• Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
• Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних та фізичних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
• Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливостей виникнення ризиків і шкідливих випадків або ненавмисних дій користувачів.
• Низький рівень фізичних зусиль. Розрахунок на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
• Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8.3. Дотримання принципів універсального дизайну в ЗДО:

• демонструє розуміння того, що кожна людина навчається «по-своєму» і цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;
• сприяє розвитку її сильних сторін і талантів;
• усуває бар’єри у системі освіти та системі підтримки;
• цінує людське різноманіття та розуміє, що людські відмінності та цінності збагачують суспільство;
• визнає, що діяльність ґрунтується на правах людини та принципах рівності;
• надає підтримку під час навчання тим вихованцям, які мають особливі освітні потреби;
• готує всіх дітей до життя в інклюзивному суспільстві, якому властива толерантність;
• піддає критиці дискримінаційне ставлення суспільства до осіб з обмеженими функціональними можливостями;
• розуміє,що політика в сфері освіти осіб з обмеженими функціональними можливостями повинна розроблятися на засадах партнерства.